Історія справи

Постанова ВАСУ від 09.04.2014 року у справі №800/929/13

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2014 року м. Київ справа № 800/929/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіВеденяпіна О.А.,

суддівЄрьоміна А.В.,Шведа Е.Ю.,

Зайцева М.П.,Швеця В.В.,

секретар судового засідання Кирилюк В.В.,

за участю: позивача ОСОБА_6,

представників позивача ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представників відповідача Ревука Б.М., Ліходій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_6

до Вищої ради юстиції

про визнання дій протиправними, рішення незаконним та його скасування,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_6 звернувся в суд з адміністративним позовом до Вищої ради юстиції про визнання дій щодо прийняття рішення від 26 листопада 2013 року № 1268/0/15-13 «Про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги» протиправними, рішення незаконним та його скасування.

Позивач вважав оскаржуване рішення незаконним, оскільки відповідачем надано оцінку діям судді без наявності відповідних судових рішень апеляційної або касаційної інстанції, не взято до уваги його пояснень, факту відсутності порушень прав третіх осіб. На думку ОСОБА_6, рішення відповідачем прийнято без урахування принципів обґрунтованості, неупередженості, розсудливості та пропорційності.

У позовній заяві ОСОБА_6 вказав, що Лавринович О.В. як Міністр юстиції України самостійно ініціював питання про проведення перевірки, вніс пропозицію щодо його звільнення з посади судді за порушення присяги, був доповідачем на засіданні Вищої ради юстиції та як голова Вищої ради юстиції брав участь у голосуванні, що, на думку позивача, порушує принципи, закріплені у пункті 1 статті 6 Конвенції з прав людини, та іде в розріз з рішеннями Європейського суду з прав людини.

Крім того, позивач зазначив, що при прийнятті рішення відповідачем не враховано рекомендації секції Вищої ради юстиції про відхилення пропозиції її члена, а висновки, викладені в оскаржуваному рішенні, є такими, що спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Також ОСОБА_6 звернув увагу на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду питання щодо його звільнення з посади судді, оскільки йому не роз'яснювались права, підстави проведення перевірки, не оголошувалась доповідь та не з'ясовувались обставини у справі.

У судовому засіданні позивач та його представники позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

У письмовому запереченні та у судовому засіданні представники відповідача позовних вимог не визнали, просили відмовити в задоволенні позову. Зазначили, що приймаючи рішення про внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги, Вища рада юстиції діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до наступного.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України від 6 червня 2002 року № 513/2002 призначений у межах п'ятирічного строку на посаду судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська.

Матеріали справи містять письмову присягу судді ОСОБА_6, яка свідчить про те, що позивач прийняв на себе обов'язки у своїй роботі на посаді судді керуватися положеннями присяги, дотримуватися її принципів (а.с. 77).

Постановою Верховної Ради України від 30 жовтня 2008 року № 625-VI ОСОБА_6 обрано на посаду судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська безстроково.

26 листопада 2013 року Вищою радою юстиції розглянуто пропозицію члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги, внесену за результатами перевірки відомостей, викладених у зверненні Міністра юстиції України, члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 20 вересня 2010 року, і висновок секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад від 5 листопада 2013 року та прийнято рішення про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги (а.с. 97-99).

Оскаржуваним рішенням встановлено, що суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14, товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» про зобов'язання вчинити певні дії допустив порушення норм законодавства, несумлінність, що викликає сумнів у його неупередженості та об'єктивності. Вища рада юстиції вважала, що це свідчить про порушення суддею присяги, у зв'язку з чим він підлягає звільненню з посади.

Висновки Вищої ради юстиції ґрунтуються на наступних обставинах.

До Вищої ради юстиції 4 жовтня 2010 року надійшло звернення Міністра юстиції України, члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. щодо порушення норм чинного законодавства, допущених суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 при здійсненні правосуддя, а саме під час розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14, товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» про зобов'язання вчинити певні дії.

Вищою радою юстиції встановлено, що під час розгляду вищевказаної цивільної справи суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 порушувались норми законодавства, що виявилося у наступному.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 від 6 квітня 2010 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14, товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» про зобов'язання вчинити певні дії.

Також ухвалою судді ОСОБА_6 від 6 квітня 2010 року задоволена заява ОСОБА_13 про забезпечення позову. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава», яке є реєстроутримувачем відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг», вчиняти будь-які дії, що спрямовані на внесення до системи реєстру відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» записів, пов'язаних із зміною кількості акцій даного товариства, на рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів), в тому числі по операціям, пов'язаним із переходом права власності, здійсненням корпоративних операцій, переміщенням цінних паперів з рахунку чи на рахунок номінального утримувача, та зобов'язано у зв'язку з цим товариство з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» здійснити в системі реєстру відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» блокування всіх простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» на особових рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів).

Ухвалами Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 серпня 2010 року, постановленими під головуванням судді ОСОБА_6, скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 6 квітня 2010 року, та залишено позовну заяву ОСОБА_13 без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача.

Вказана справа виникла із корпоративних правовідносин та відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомча господарським судам.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_13 було відкрито у порядку цивільного судочинства, що призвело до порушення правил підвідомчості.

Заходи забезпечення позову, вжиті суддею ОСОБА_6, не відповідали обсягу позовних вимог, оскільки заборона вчиняти будь-які дії, що спрямовані на внесення до системи реєстру відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» записів, пов'язаних із зміною кількості акцій відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» на рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів), в тому числі по операціям, пов'язаним із переходом права власності, здійсненням корпоративних операцій, переміщенням цінних паперів з рахунку чи на рахунок номінального утримувача, та зобов'язання у зв'язку з цим товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» здійснити в системі реєстру відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» блокування всіх простих іменних акцій відкритого акціонерного товариства «Київський центральний універмаг» на особових рахунках зареєстрованих осіб (емітента, власників, номінальних утримувачів) порушували права осіб, які не були учасниками судового процесу. Заходи забезпечення позову діяли майже чотири місяці під час розгляду суддею ОСОБА_6 вищевказаної справи.

Встановлені Вищою радою юстиції факти порушень норм процесуального законодавства суддею ОСОБА_6 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_13 знайшли підтвердження в судовому засіданні в ході дослідження матеріалів справи.

Таким чином, при розгляді вищевказаної цивільної справи суддя ОСОБА_6 порушив правила підвідомчості, необґрунтовано вжив заходів забезпечення позову, чим порушив права осіб, які не були учасниками судового процесу, порушив строки судового розгляду справи, встановлені чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до частини першої статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Кодекс суддівської етики судді, затверджений V з'їздом суддів України 24 жовтня 2002 року, зобов'язує суддю бути прикладом законослухняності, неухильно додержувати присяги й завжди поводитися так, щоб зміцнювати віру громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду, докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 12).

Відповідно до статей 6, 10 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року № 2862-ХII, який діяв до набрання чинності Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - Закон № 2453-VI), судді зобов'язані при здійсненні правосуддя дотримуватися Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об'єктивний розгляд судових справ, не допускати вчинків та будь-яких дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності. Присяга судді вимагає від нього чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді, здійснювати правосуддя, підкоряючись тільки закону, бути об'єктивним і справедливим.

Зазначені обов'язки судді є професійними стандартами, що являють собою ту модель поведінки, яку суддя повинен ставити своєю ціллю і якої повинен дотримуватися.

Статтею 54 Закону № 2453-VI передбачено, що суддя зобов'язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді.

Статтею 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 15 січня 1998 року № 22/98-ВР (далі - Закон № 22/98-ВР) визначено, що порушенням суддею присяги є, зокрема, вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності; умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом.

ОСОБА_6 більше 5 років працював суддею, а тому не міг не усвідомлювати наслідки допущених ним порушень, які призвели до порушення прав осіб, які не були учасниками судового процесу.

Така поведінка судді ОСОБА_6 при виконанні професійних обов'язків викликає обґрунтовані сумніви в здатності його виконувати свої функції, порочить звання судді та завдає шкоду авторитету судової влади.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками Вищої ради юстиції про допущення суддею ОСОБА_6 умисних порушень норм права, несумлінність, що викликає сумнів у його неупередженості та об'єктивності, свідчить про порушення суддею присяги і є підставою для внесення подання про звільнення його з посади судді за порушення присяги.

Даючи юридичний аналіз діям і рішенню Вищої ради юстиції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною другою статті 1 Закону № 22/98-ВР Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.

Повноваження, організація, порядок діяльності Вищої ради юстиції відповідно до статті 2 Закону № 22/98-ВР визначаються Конституцією України, вказаним Законом та Регламентом Вищої ради юстиції (далі - Регламент).

Пунктом 5 частини п'ятої статті 126 Конституції України встановлено, що суддя звільняється з посади органом, що його обрав або призначив, у разі порушення суддею присяги.

Відповідно до статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада юстиції України, до складу якої входять двадцять членів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 131 Конституції України та статтею 3 Закону № 22/98-ВР Вищій раді юстиції надані повноваження щодо внесення подання про звільнення суддів з посад, у тому числі за особливих обставин, однією з яких є порушення суддею присяги.

Отже, Вища рада юстиції має конституційне повноваження вносити подання про звільнення суддів з посади і будь-яких застережень чи обмежень у реалізації цього повноваження Конституція України не передбачає.

Порядок здійснення Вищою радою юстиції своїх повноважень щодо розгляду питання про звільнення судді з посади за порушення присяги визначений статтею 32 Закону № 22/98-ВР.

Так, зазначеною статтею передбачено, що питання про звільнення судді з підстав, передбачених пунктами 4-6 частини п'ятої статті 126 Конституції України, Вища рада юстиції розглядає після надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідного висновку або за власною ініціативою. Запрошення судді, справа якого розглядається є обов'язковим. У разі неможливості взяти участь у засіданні Вищої ради юстиції з поважних причин суддя, справа якого розглядається, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які долучаються до матеріалів справи. Письмові пояснення судді виголошуються на засіданні Вищої ради юстиції в обов'язковому порядку. Повторне нез'явлення такого судді є підставою для розгляду справи за його відсутності.

Рішення щодо внесення Вищою радою юстиції подання про звільнення судді відповідно до пунктів 4, 5 та 6 частини п'ятої статті 126 Конституції України приймається більшістю голосів членів від конституційного складу Вищої ради юстиції.

Частина друга статті 25 Закону № 22/98-ВР передбачає, що відомості про наявність підстав для звільнення судді з посади за порушення присяги, про факт дисциплінарного проступку судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, про порушення вимог щодо несумісності суддею чи прокурором, про обставини, викладені у скаргах на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів перевіряються членом Вищої ради юстиції за дорученням Вищої ради юстиції або Голови Вищої ради юстиції.

Відповідно до пункту 12 параграфу 2.2 глави 1 розділу 2 Регламенту за наслідками проведеної перевірки член Вищої ради юстиції складає довідку, у якій викладає виявлені обставини і висновки, та, за наявності підстав, звертається до Вищої ради юстиції з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді.

Параграфом 1 глави 2 розділу 1 Регламенту передбачено, що формою роботи секцій і Вищої ради юстиції є засідання, дати проведення яких та проекти порядків денних визначає Голова Вищої ради юстиції. На засіданнях секції попередньо розглядаються питання, віднесені до повноважень Вищої ради юстиції згідно з законодавством (пропозиції, рекомендації, подання, заяви та ін.). На засіданнях Вищої ради юстиції розглядаються зазначені вище питання разом з висновком секції.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону № 22/98-ВР засідання Вищої ради юстиції проводяться відкрито. Закрите засідання проводиться за рішенням більшості від її конституційного складу.

Згідно з пунктом 1 параграфу 4 глави 2 розділу 1 Регламенту засідання Вищої ради юстиції, за винятком частини, що проводиться у закритому режимі, оформляється протокольно, за підписом головуючого і технічного секретаря.

Частина п'ятою статті 32 Закону № 22/98-ВР встановлено, що запрошення судді, справа якого розглядається, є обов'язковим.

Відповідно до пункту 7 параграфу 3 глави 2 розділу 1 Регламенту за результатами розгляду питань порядку денного Вища рада юстиції приймає, зокрема, рішення по суті питань, які випливають з основних повноважень Вищої ради юстиції - подання про звільнення судді з посади (за загальними або особливими обставинами).

Як вбачається з матеріалів справи, до Вищої ради юстиції 4 жовтня 2010 року надійшло звернення члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 20 вересня 2010 року щодо порушення суддею Кіровського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_6 норм чинного законодавства України під час розгляду справи за позовом ОСОБА_13 до ОСОБА_14, товариства з обмеженою відповідальністю «Реєстраційна компанія «Держава» про зобов'язання вчинити певні дії (а.с. 65).

За результатами перевірки вказаних відомостей, проведеної на підставі доручення Голови Вищої ради юстиції Колесниченка В.М. від 20 жовтня 2010 року № 368/0/4-10, член Вищої ради юстиції Лавринович О.В. звернувся до Вищої ради юстиції з пропозицією від 3 лютого 2011 року про внесення подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги (а.с. 67, 79-82).

Голова Вищої ради юстиції Колесниченко В.М. 8 лютого 2011 року направив Голові Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Гончарову О.В. дві копії довідки члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року, складеної за результатами зазначеної перевірки. Одночасно просив одну копію довідки з відміткою про ознайомлення з нею судді повернути на адресу Вищої ради юстиції та повідомити суддю ОСОБА_6 про право надати пояснення щодо викладених у довідці фактів (а.с. 75).

На адресу Вищої ради юстиції 25 лютого 2011 року голова Кіровського районного суду м. Дніпропетровська направив копію довідки члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року з підписом ОСОБА_6 про ознайомлення з нею та пояснення судді щодо викладених у довідці фактів. Крім того, 17 листопада 2010 року та 21 жовтня 2013 року до Вищої ради юстиції надійшли пояснення судді ОСОБА_6 з приводу обставин розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_13 (а.с. 70, 79-82, 87).

Листом Вищої ради юстиції від 15 жовтня 2013 року суддя ОСОБА_6 був запрошений на засідання секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, яке мало відбутися 18 жовтня 2013 року. З даним запрошенням суддя ознайомився 15 жовтня 2013 року, про що свідчить його підпис на факсовому повідомлені. Одночасно суддя ОСОБА_6 надіслав факсове та телеграфне повідомлення від 17 жовтня 2013 року про те, що на вищевказане засідання секції з'явитися не зможе у зв'язку із знаходженням на лікарняному (а.с 83-86).

25 жовтня 2013 року ОСОБА_6 було повторно запрошено на засідання секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад, що мало відбутися 5 листопада 2013 року (а.с 88).

Листом виконуючого обов'язки голови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Католікяна М.О. повідомлено керівника секретаріату Вищої ради юстиції про те, що суддю ОСОБА_6 1 листопада 2013 року в телефонному режимі поінформовано про запрошення на засідання секції (а.с. 89).

5 листопада 2013 року секція Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад рекомендувала Вищій раді юстиції прийняти рішення про відхилення пропозиції члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року про прийняття подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги (а.с. 117-121).

Суддя ОСОБА_6 був присутній на засіданні секції Вищої ради юстиції 5 листопада 2013 року та ознайомлений з правами та обовязками, передбаченими Регламентом Вищої ради юстиції, що підтверджується його підписом (а.с. 90).

5 листопада 2013 року суддю ОСОБА_6 було запрошено на засідання Вищої ради юстиції, що мало відбутися 12 листопада 2013 року. З даним запрошенням суддя ОСОБА_6 ознайомився 7 листопада 2013 року, про що свідчить підпис судді на копії запрошення (а.с. 91-92).

11 листопада 2013 року суддя ОСОБА_6 надіслав факсове повідомлення про те, що на засідання Вищої ради юстиції з'явитися не зможе у зв'язку із хворобою (а.с. 93).

20 листопада 2013 року суддю ОСОБА_6 було запрошено на засідання Вищої ради юстиції, що мало відбутися 26 листопада 2013 року. З даним запрошенням суддя ОСОБА_6 ознайомився 20 листопада 2013 року, про що свідчить підпис судді на копії запрошення (а.с. 94-95).

На засіданні Вищої ради юстиції 26 листопада 2013 року суддя ОСОБА_6 був присутній, що підтверджується протоколом засідання Вищої ради юстиції № 16 від 26 листопада 2013 року (а.с. 96).

26 листопада 2013 року Вищою радою юстиції прийнято рішення № 1268/0/15-13 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги.

Матеріали справи свідчать, що пропозиція члена Вищої ради юстиції Лавриновича О.В. від 3 лютого 2011 року про прийняття подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги розглядалась разом з висновком секції Вищої ради юстиції з питань призначення судів на посади та звільнення їх з посад від 5 листопада 2013 року.

Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини по справі «Ле Конт, Ван Льойвен і де Меєр проти Бельгії» від 23 червня 1981 року, параграф 58, Серія А, № 43, де щонайменше половина членів складу суду є суддями, включаючи Голову з правом вирішального голосу, буде сильний індикатор безсторонності.

Рішенням Європейського Суду з прав людини по справі «Олександр Волков проти України» встановлено, що «доречно зазначити, що в дисциплінарному провадженні проти суддів необхідність суттєвої участі суддів у відповідному дисциплінарному органі визнано Європейською хартією про статус суддів».

Із змісту протоколу №16 засідання Вищої ради юстиції від 26 листопада 2013 року вбачається, що за розгляд пропозиції щодо звільнення ОСОБА_6 з посади судді за порушення присяги та за внесення подання про це з 13-ти присутніх членів Вищої ради юстиції проголосувало 12 осіб («за внесення подання» - 12, «проти» - 0, «утримались» - 1, «не брали участі в голосуванні» - 0), що узгоджується з приписами частини шостої статті 32 Закону № 22/98-ВР.

Десять з присутніх членів Вищої ради юстиції були судді: Кобилянський М.Г., Кравченко К.Т., Отрош І.О., Удовиченко О.С., Кузьмишин В.М., Темкіжев І.Х., Винокуров С.М., Колісниченко В.М., Романюк Я.М., Татьков В.І.

Таким чином, при звільненні ОСОБА_6 з посади судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська за порушення присяги відповідачем була дотримана процедура, передбачена чинним законодавством.

Оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Доводи позивача не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Керуючись статтями 158 - 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції про визнання дій протиправними, рішення незаконним та його скасування відмовити повністю.

Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.

Судді О.А. Веденяпін

А.В. Єрьомін

М.П. Зайцев

Е.Ю. Швед

В.В. Швець